Значення
- (Історія) –
(від фр. échappée — “втеча”) У фортифікації: потайний, зазвичай підземний, вихід із замку, фортеці або оборонної споруди, призначений для несподіваної вилазки, підвезення припасів або рятувальної втечі гарнізону під час облоги.
- (Література) –
(переносно) Несподіваний вихід із скрутного становища, засіб уникнення небезпеки або неприємностей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ешап, р. ешапу, д. ешапові, з. ешап, о. ешапом, м. ешапі, к. ешапе