Категорія: Е

Ефанс — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі (сучасній Березівській громаді).

1. (історичне) Представник давньогрецького племені, що мешкало на острові Евбея (Евбея).

2. (історичне, міфологічне) Нащадок або представник роду Ефаліда (Евфаліда), сина Гермеса, який вважався одним з перших жерців Деметри та володарем острова Лемнос.

1. Старовинна одиниця вимірювання об’єму сипучих тіл, що використовувалася в країнах Близького Сходу; біблійна міра, рівна приблизно 22 літрам.

2. Невелика отруйна змія родини гадюкових (Echis carinatus), поширена в Північній Африці та Південній Азії; характерною ознакою є зазубрена луска на боках, яка видає характерний звук при терті.

1. Назва шостого звуку в музичній системі, що відповідає ноті F.

2. Назва шостої літери української кириличного алфавіту (Ф, ф), яка позначає глухий губно-зубний фрикативний звук [ф].

3. Умовне позначення предмета, явища або розряду (наприклад, у класифікації, каталозі), що йде під шостим номером.

Еухромосома — ділянка хромосоми, що має меншу щільність упаковки хроматину, є генетично активною та здатна до транскрипції.

Еухроматин — частина хроматину, що має меншу щільність ураження та є генетично активною; містить гени, які знаходяться в транскрипційно доступному стані під час інтерфази.

Еухроматизація — у цитології та генетиці: процес переходу ділянки гетерохроматину (щільна, неактивна форма хроматину) у стан еухроматину (менш щільна, активна форма, здатна до експресії генів).

Еуфілін — лікарський засіб, що містить теофілін та етилендіамін, який застосовується як бронхолітик для лікування бронхіальної астми, бронхоспазмів, а також при серцевій та дихальній недостатності.

Еуфобія — медичний термін, що означає патологічний страх перед хорошими новинами або позитивними подіями.

Еуфобія — у психології: ірраційна тривога або відчуття дискомфорту, що виникає в ситуації, коли все відбувається занадто добре, часто супроводжується очікуванням неминучих негативних наслідків.