ефа

[ɛfɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    Старовинна одиниця вимірювання об’єму сипучих тіл, що використовувалася в країнах Близького Сходу; біблійна міра, рівна приблизно 22 літрам.

  2. (Зоологія) –

    Невелика отруйна змія родини гадюкових (Echis carinatus), поширена в Північній Африці та Південній Азії; характерною ознакою є зазубрена луска на боках, яка видає характерний звук при терті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ефа, р. ефи, д. ефі, з. ефу, о. ефою, м. ефі, к. ефо

Більше записів