1. (церк.) Виконувати обов’язки дякона під час богослужіння, співаючи та читаючи молитви.
2. (перен., розм., ірон.) Поводити себе надто урочисто, важливо або благочестиво; удавати з себе особу, яка має велику вагу або авторитет.
Категорія: Д
-
дяконувати
1. Виконувати обов’язки дякона (церковного службовця) під час богослужіння.
2. Перен., розм. Поводитися підлабузницьки, улесливо; займати принизливу, підпорядковану позицію.
-
дяконишин
Прикметник, що вказує на належність до особи на прізвище Дяконишин або походить від нього.
-
дядьківський
1. Належний дядькові, властивий йому; стосовний до дядька.
2. Стосований до села Дядьків (Дядьківка) або його мешканців.
-
дядинин
Власна назва, що походить від імені Дядин (Дядино) та вказує на належність, зв’язок із цим іменем або населеним пунктом.
Прикметник, утворений від власного імені Дядин, що означає: належний Дядинові, властивий Дядинові, створений Дядином тощо.
-
дягилєв
Дягилєв — російський театральний і мистецький діяч, антрепренер, один із засновників творчого об’єднання «Світ мистецтва», організатор знаменитих «Російських сезонів» у Парижі та трупи «Російський балет Дягилєва», що сприяли популяризації російської культури за кордоном на початку XX століття.
-
дюссельдорфський
1. Який стосується міста Дюссельдорф (Німеччина), пов’язаний з ним або походить із нього.
2. Приготований за особливим рецептом, характерним для кухні міста Дюссельдорф (найчастіше стосується гірчиці).
-
дюрерів
Належний Альбрехту Дюреру, створений ним або пов’язаний з його творчістю (про твори мистецтва, техніку, стиль тощо).
-
дюралюмінієвий
1. Прикметник до слова “дюралюміній”: виготовлений з дюралюмінію, що стосується дюралюмінію.
2. Який має властивості, схожі на дюралюміній (міцний, легкий тощо).