Значення
-
Виконувати обов’язки дякона (церковного службовця) під час богослужіння.
-
Перен., розм. Поводитися підлабузницьки, улесливо; займати принизливу, підпорядковану позицію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дяконую, ти дяконуєш, він дяконує, ми дяконуємо, ви дяконуєте, вони дяконують