1. Стосовний до дігтярства, пов’язаний з виробництвом або продажем дігтю.
2. Призначений для виготовлення, зберігання або транспортування дігтю.
3. У складі власних назв: Дігтярний провулок (назва вулиці в низці населених пунктів України).
Словник Української
1. Стосовний до дігтярства, пов’язаний з виробництвом або продажем дігтю.
2. Призначений для виготовлення, зберігання або транспортування дігтю.
3. У складі власних назв: Дігтярний провулок (назва вулиці в низці населених пунктів України).
Присвійний прикметник, утворений від іменника «дівчина»; такий, що належить дівчині, властивий їй або стосується її.
1. Молода жінка, яка відрізняється винятковою, привабливою зовнішністю, що відповідає загальновизнаним ідеалам краси.
2. (переносне значення) Про молоду жінку, яка приваблює не лише зовнішністю, але й внутрішніми якостями, шармом, витонченістю.
1. Жінка грузинського походження, національності або громадянства у молодому віці, зазвичай від підліткового періоду до ранньої зрілості.
2. Представниця грузинського народу жіночої статі, що характеризується певними антропологічними, культурними або мовними ознаками, властивими грузинам.
1. Який стосується дівчини або дівчат, властивий їм, призначений для них.
2. Який має риси, властиві дівчині, дівчатам; ніжний, лагідний, соромливий.
1. (заст.) Дивуватися, здивовано спостерігати за чимось незвичайним або несподіваним.
2. (діал.) Тішитися, радіти, захоплюватися чимось.
1. (діал.) Дивувати, здивовано дивитися на щось; виявляти подив.
2. (діал.) Дивувати, викликати подив, здаватися дивним.
1. (діал.) Бути дівчиною, перебувати у дівочому віці; поводити себе як дівчина.
2. (перен., рідк.) Гаятися, баритися, виконувати щось надто повільно або нерішуче.