Присвійний прикметник, утворений від іменника «дівчина»; такий, що належить дівчині, властивий їй або стосується її.
дівчинин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Присвійний прикметник, утворений від іменника «дівчина»; такий, що належить дівчині, властивий їй або стосується її.
Відсутні