Категорія: Д

1. (іст.) Драб (піхотинець) у війську Речі Посполитої, зокрема в корогвах (ротах) піхоти, які набиралися з селян та міщан; іноді — солдат легкоозброєної піхоти.

2. (перен., заст., зневажл.) Незначна, підлегла, безвільна особа; слухняний виконавець чиїхось наказів, найманий посіпака.

1. Великий пліт, зв’язаний з колод або брусів, що використовувався для сплаву лісу, вантажів або людей річками (застаріле).

2. Власна назва (топонім) населених пунктів, зокрема села в Україні (Львівська область).

1. (у давньоукраїнській мові) Подарунок, дар, принесення; те, що дарується або приноситься в дар.

2. (у давньоукраїнській мові) Обдарування, талант, здібність, якою наділено від природи.

3. (у давньоукраїнській мові) Жертва, пожертва, приношення (особливо в релігійному контексті).

4. (у давньоукраїнській мові) Винагорода, плата, данина.

5. (у сучасній українській мові, рідковживане, поетичне) Те саме, що дар, подарунок.

1. Те, що дарується, подарунок; об’єкт, який добровільно передається однією особою іншій безкоштовно, як вияв уваги, любові, поваги або вдячності.

2. Здібність, талант, природжений чи набутий хист до певної діяльності, вміння, яке виділяє людину серед інших.

3. Щось цінне, важливе, що людина отримує від природи, життя або долі (наприклад, здоров’я, краса, свобода).

4. У релігійному контексті — благодать, особлива милість або здібність, дана від Бога.

5. Застаріле значення: податок, данина, внесок (переважно в історичному контексті).

1. Філософсько-релігійне вчення, що виникло в Стародавньому Китаї в середині I тисячоліття до н.е., основою якого є принцип Дао (Шляху) як першоджерела, закону існування всесвіту та людини; даоська філософія.

2. Сукупність релігійних практик, ритуалів, вірувань та інституцій (релігійний даосизм), що сформувалися на основі давньокитайської філософії даосизму, з культом божеств, вірою в безсмертя та магічні практики.

1. У китайській філософії, особливо в даосизмі — фундаментальна категорія, що означає першопочаток, шлях, закон і сутність усього сущого; безособова всеосяжна сила, що продукує та підтримує світопорядок, якому слід покірно відповідати.

2. Основний принцип, метод або шлях досягнення гармонії, істини або майстерності в будь-якій сфері життя чи діяльності (наприклад, “дао митця”).

1. Відомості, факти, цифри, результати спостережень або вимірювань, що є основою для аналізу, обчислень, прийняття рішень або зберігаються для подальшого використання, часто у систематизованому вигляді (наприклад, у комп’ютері).

2. (у множині) Усталена, офіційна інформація, що стосується певних обставин, подій або осіб; документовані відомості.

3. (у філософії) Безпосередньо дані, наявні свідомості відчуття, уявлення, що є вихідним матеріалом для пізнання.

Да́ньпігу — власна назва традиційної китайської страви, що являє собою тістечка або пиріжки з начинкою, зазвичай приготовлені на пару або обсмажені; синонімічна назва — пельмені даньпігу.

1. Податок, який сплачувала залежна територія або народ переможцю, а також гроші чи матеріальні цінності, що збиралися з населення феодалом або державою.

2. (переносне значення) Відплата, визнання, повага, які належно віддаються комусь або чомусь за певні заслуги, якості чи досягнення.

3. (переносне значення) Жертва, наслідок чогось негативного, що доводиться віддати або перенести.

1. Західнослов’янське плем’я, що мешкало в Середньому Помор’ї (на території сучасної Польщі) і брало участь в етногенезі польської народності.

2. Назва мешканців середньовічної Данії або скандинавів загалом у давньоруських літописах та інших історичних джерелах.