Значення
- (Історія) –
(іст.) Драб (піхотинець) у війську Речі Посполитої, зокрема в корогвах (ротах) піхоти, які набиралися з селян та міщан; іноді — солдат легкоозброєної піхоти.
- (Історія) –
(перен., заст., зневажл.) Незначна, підлегла, безвільна особа; слухняний виконавець чиїхось наказів, найманий посіпака.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дарабчик, р. дарабчик, д. дарабчик, з. дарабчик, о. дарабчик, м. дарабчик, к. дарабчик