Категорія: Д

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “двері”, що позначає невеликі двері, часто з відтінком доброзичливості або іронії.

2. (у спеціальному контексті) Назва або частина назви об’єкта, що має характерні дверцята або невеликі двері, наприклад, певного типу меблів, печей тощо.

1. Дваро — власна назва села в Україні, розташованого в Уманському районі Черкаської області.

2. Дваро — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.

Дварапал — у давньоіндійській міфології та архітектурі: божество-охоронець, дух-воротар, який зазвичай зображувався у скульптурі при вході до храму, палацу чи міста.

Дварапал — скульптурне зображення такого божества-охоронця, що виконувало декоративну та символічну охоронну функцію, характерне для храмової архітектури Індії та країн Південно-Східної Азії.

1. Музична система, заснована на рівноправному використанні всіх дванадцяти звуків темперованого хроматичного звукоряду в межах октави, де жоден із тонів не має переважної функції, що усуває традиційну тональну організацію та центр тяжіння до тоніки.

2. Конкретний метод композиції (додекафонія), розроблений Арнольдом Шенбергом, де музична тканина будується на основі серії (ряду) з усіх дванадцяти нот, яка послідовно трансформується.

1. Анатомічний термін: початковий відділ тонкої кишки людини та хребетних тварин, що безпосередньо прилягає до шлунка і має довжину, приблизно рівну ширині дванадцяти пальців (перстів).

2. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, більш відомої як “деревій” або “приворотень” (Achillea).

1. Музичний термін, що позначає систему рівномірно темперованого строю, в якій октава поділена на дванадцять рівних інтервалів (півтонів), що є основою класичної західної гармонії та тональної музики.

2. У ширшому сенсі — принцип організації музичного матеріалу, заснований на використанні всіх дванадцяти нот хроматичного звукоряду як рівноправних елементів, що характерно для додекафонії та серійної техніки композиції XX століття.

Віршований розмір, у якому кожен рядок складається з дванадцяти складів, з цезурою після шостого склади та наголосом на шостому та, зазвичай, на десятому або одинадцятому складі.

Геометрична фігура (багатокутник), що має дванадцять кутів і дванадцять сторін.

1. Рід комах ряду прямокрилих, представники якого мають довгі вусики та крила, що складаються з 12 окремих пластинок (підряди); застосування терміна характерне для наукових класифікацій.

2. Розмовна назва представника ряду тарганових або богомолових, що походить від зовнішнього вигляду комахи, чиї крила у спокійному стані складені плоско та можуть нагадувати набір пластин.

Геометричне тіло, обмежене дванадцятьма плоскими многокутниками (гранями); різновид многогранника.