Категорія: Д

Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Донецькій області.

Властивість або якість об’єкта, що має два кольори, двохкольоровість.

У біології (зоологія, ботаніка): забарвлення організму, його покривів або частин, що складається з двох кольорів.

У політичній термінології — характеристика системи, де домінують дві основні сили (наприклад, двобарвність парламенту).

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю двох протилежних, часто конфліктних, позицій, принципів або підходів у мисленні, поведінці чи діяльності.

2. У політичному та суспільному контексті — роздвоєність, неоднозначність або відсутність єдиної стратегічної лінії, що проявляється в суперечливих рішеннях чи діях.

1. (у театрі, кінематографі) Властивість драматургічного твору (п’єси, сценарію), що складається з двох актів; двочастинна будова твору.

2. (переносно) Подвійність, наявність двох чітко виражених або суперечливих сторін, аспектів у явищі, характері, ситуації тощо.

1. Властивість обчислювальної системи або команди, при якій для виконання операції потрібне зазначення двох адрес (місць зберігання даних), наприклад, адреси джерела та адреси результату.

2. У лінгвістиці — явище, коли мовна одиниця (наприклад, слово) одночасно належить до двох різних парадигм або класів, виявляючи ознаки обох.

1. Розмовна назва двигуна внутрішнього згоряння, переважно автомобільного.

2. У комп’ютерній термінології — базовий програмний компонент, який виконує основні обчислювальні або керуючі функції у складній системі (наприклад, графічний движок, фізичний движок, пошуковий движок, ігровий движок).

3. У техніці — серцевина механізму, основа або головний вузол, що забезпечує роботу пристрою чи системи.

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (заст., діал.) Тремтіння, дрижання, вібрація; стан або прояв тривоги, страху, хвилювання.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “двигун”: невеликий або компактний двигун, моторчик.

2. Розмовна назва невеликого механізму або пристрою, що виконує рух або передає його іншим частинам (наприклад, в іграшці, годиннику, електроприборі).

3. Переносно: про внутрішній поштовх, стимул, джерело енергії для якоїсь діяльності (зазвичай у стійкому словосполученні “внутрішній двигунчик”).

Галузь машинобудування, що спеціалізується на проектуванні, виробництві та вдосконаленні різних типів двигунів (переважно теплових, електричних, реактивних).

Сукупність технологічних процесів, виробничих потужностей і наукових знань, спрямованих на створення двигунів.

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “двигун”: невеликий двигун, компактний силовий агрегат.

2. Розмовна назва легкового автомобіля, особливо невеликого або старого зразка.

3. (у техніці) Допоміжний, невеликий за потужністю двигун внутрішнього згоряння, що використовується, наприклад, для приводу насосів, генераторів тощо.