1. Музичний термін, що позначає систему рівномірно темперованого строю, в якій октава поділена на дванадцять рівних інтервалів (півтонів), що є основою класичної західної гармонії та тональної музики.
2. У ширшому сенсі — принцип організації музичного матеріалу, заснований на використанні всіх дванадцяти нот хроматичного звукоряду як рівноправних елементів, що характерно для додекафонії та серійної техніки композиції XX століття.