Категорія: Д

  • дієтотерапевтичний

    1. Стосовний до дієтотерапії, призначений для лікувального харчування.

    2. Такий, що має властивості, ефект або призначення для терапевтичного впливу через спеціальну дієту.

  • дієтологічний

    1. Стосовний до дієтології, властивий їй; призначений для дієтології.

    2. Пов’язаний з науковими принципами здорового харчування та складанням раціонів; такий, що відповідає вимогам дієтології.

  • дієтний

    1. Призначений для дієти, що відповідає вимогам дієтичного харчування; має підвищену поживну цінність або певні лікувальні властивості.

    2. Приготований за особливими правилами для харчування людей, які перебувають на лікувальній або профілактичній дієті.

  • дієтичний

    1. Призначений для дієти, що стосується дієти; властивий дієті.

    2. Призначений для лікувального або профілактичного харчування, що відповідає певним (часто обмежуючим) вимогам щодо складу, калорійності, способу приготування тощо.

    3. Також у переносному значенні: дуже обмежений, скупий, недостатній (про раціон, харчування).

  • дієтетичний

    1. Стосовний до дієтетики — розділу медицини, що вивчає харчування людини в нормі та при різних захворюваннях, а також розробляє принципи раціонального харчування.

    2. Призначений для дієтичного харчування, що відповідає певним лікувальним або профілактичним вимогам.

  • дієслівно-видовий

    1. Який стосується дієслівного виду або пов’язаний із ним; що виражає видове значення дієслова.

    2. У граматиці: такий, що утворений від дієслова та належить до його видової пари (наприклад, про дієприкметник).

  • дієслівний

    1. Який стосується дієслова, властивий дієслову; що виражає дію або стан.

    2. Утворений від дієслова або за допомогою дієслова (про інші частини мови, форми та конструкції).

  • дієприслівниковий

    1. Стосується дієприслівника, властивий дієприслівнику або утворений від нього (наприклад: дієприслівниковий зворо́т).

    2. У граматиці: такий, що виражає додаткову дію та має ознаки дієслова й прислівника (наприклад: дієприслівникові форми).

  • дієприкметниковий

    1. Стосується дієприкметника, властивий дієприкметнику або утворений від нього (наприклад: дієприкметникові форми, дієприкметниковий зворо́т).

    2. У граматиці: такий, що виражає ознаку через дію та має граматичні властивості як дієслова, так і прикметника (наприклад: дієприкметникові форми минулого часу).

  • дієписний

    1. Стосунковий до дієписа (літературного твору, що оповідає про життя та діяння якоїсь особи, переважно святого).

    2. Стосунковий до дієписа як історичного документа або офіційного запису про події.