дієприкметник

[dijɛprɪkmɛtnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дієприкметник — незмінна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, поєднує в собі властивості дієслова та прикметника і відповідає на питання який? що роблений? що зроблений? (наприклад: сплячий, читаючий, зроблений).

  2. (Лінгвістика) –

    Дієприкметник — граматичний термін, що позначає цю частину мови або окрему форму дієслова.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дієприкметник, р. дієприкметника, д. дієприкметникові, з. дієприкметник, о. дієприкметником, м. дієприкметникові, к. дієприкметнику

Більше записів