Значення
- (Ботаніка) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “билина” — невелика рослина, трав’яниста рослинка, часто з міцним стеблом.
- (Ботаніка) –
У фольклорі та поетичній мові — ласкаве позначення казкової, чарівної трави або рослини, що має особливі властивості.
- (Література) –
У переносному значенні — про щось крихтне, тендітне, ніжне, схоже на тонку травинку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. билинонька, р. билиноньки, д. билиноньці, з. билиноньку, о. билинонькою, м. билиноньці, к. билинонько