билиночка

[bɪlɪnot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “билина” — невелика рослина, травинка, стеблинка.

  2. (Література) –

    У фольклорі та поетичній мові — ласкаве позначення давньої української народної пісні героїко-епічного змісту (билини).

  3. (Література) –

    У переносному значенні — про щось крихітне, тендітне, ніжне (часто про дитину або молоду дівчину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. билиночка, р. билиночки, д. билиночці, з. билиночку, о. билиночкою, м. билиночці, к. билиночко

Більше записів