Значення
- (Ботаніка) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “билина” — невелика рослина, травинка, стеблинка.
- (Література) –
У фольклорі та поетичній мові — ласкаве позначення давньої української народної пісні героїко-епічного змісту (билини).
- (Література) –
У переносному значенні — про щось крихітне, тендітне, ніжне (часто про дитину або молоду дівчину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. билиночка, р. билиночки, д. билиночці, з. билиночку, о. билиночкою, м. билиночці, к. билиночко