1. Майстер, який виготовляє та грає на старовинному українському духовому музичному інструменті — билині (різновид сопілки, флейти).
2. Співець-виконавець билин (історичних пісень) або, за іншими джерелами, казок та легенд.
билинник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |