1. Нерозпущений квітковий зачаток рослини, що складається з пелюсток, оточених чашолистками.
2. Переносно: про щось нерозкрите, що знаходиться на початковій стадії розвитку, або про молоду, повну потенціалу людину.
бутон
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Як декор у цих кам’яних спорудах використано напівколони й колони, капітелі яких імітують бутон лотоса чи розкриту квітку папірусу або пальми, зображення священних кобр тощо. За царювання V династії фараонів єгиптяни почали споруджувати відкриті сонячні храми, архітектурною домінантою яких слугував кам’яний обеліск з пірамідальною верхівкою, часом оправленою в електрум (сплав золота й срібла). — Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |