бутончик

[butont͡ʃɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “бутон” — невеликий, ще не розкритий квітковий зародок, брунька квітки.

  2. (Лінгвістика) –

    (у переносному значенні) Про щось маленьке, ніжне або схоже на бутон за формою, наприклад, про губи дитини.

  3. (Ботаніка) –

    (у ботаніці, термін) Частіше вживається для позначення бутонів невеликих розмірів або у науково-популярній, дитячій літературі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бутончик, р. бутончика, д. бутончикові, з. бутончик, о. бутончиком, м. бутончикові, к. бутончику

Більше записів