Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “бурмотіти” — невиразне, неголосне промовляння слів, часто з вираженням незадоволення, дражніння або незгоди.
- (Лінгвістика) –
Звуки, що виникають під час такої дії; нечутливе, глухе говоріння, що нагадує шум.
- (Лінгвістика) –
Переносно — невиразний гул, гуркіт, дзюрчання (наприклад, води, вітру).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бурмотіння, р. бурмотіння, д. бурмотінню, з. бурмотіння, о. бурмотінням, м. бурмотінні, к. бурмотіння