бурмотання

1. Дія за значенням дієслова “бурмотати” — невиразне, глухе промовляння слів, часто з вираженням незадоволення, дражніння або незгоди.

2. Звуки, що виникають під час такої дії; нечутливе, невиразне говоріння, що нагадує шум води або віддалені глухі звуки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |