Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “бурмотати” — невиразне, глухе промовляння слів, часто з вираженням незадоволення, дражніння або незгоди.
- (Лінгвістика) –
Звуки, що виникають під час такої дії; нечутливе, невиразне говоріння, що нагадує шум води або віддалені глухі звуки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бурмотання, р. бурмотання, д. бурмотанню, з. бурмотання, о. бурмотанням, м. бурмотанні, к. бурмотання