бурлакування

[burlɑkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історична професія та спосіб заробітку, що полягав у роботі бурлаків — найманих робітників, які вручну тягнули (били) баржі та інші судна проти течії річки за допомогою канатів.

  2. (Література) –

    Переносно — важка, виснажлива, часто монотонна фізична праця; конання.

  3. (Література) –

    Переносно — бродяжне, безпутне життя; волоцюга.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурлакування, р. бурлакування, д. бурлакуванню, з. бурлакування, о. бурлакуванням, м. бурлакуванні, к. бурлакування

Більше записів