бурлака

[burlɑkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Найманий робітник на річковому судні, який тягнув його за допомогою каната вздовж берега проти течії (в Україні та Росії до появи пароплавів).

  2. (Література) –

    Переносно: бідний, бездомний мандрівник, волоцюга; людина, яка веде блукаючий, безладний спосіб життя.

  3. (Література) –

    У переносному значенні: сильна, витривала, загартована важкою працею людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурлак, р. бурлака, д. бурлакові, з. бурлака, о. бурлаком, м. бурлакові, к. бурлаку

Більше записів