бурлак

Значення

1. (Історія) –

   Найманий робітник на річковому судноплавстві, який тягнув судна вздовж берега за допомогою канатів (бурлачив).

2. (Соціологія) –

   Переносно: бідний, бездомний мандрівник або наймит, який переходить з місця на місце в пошуках заробітку.

3. (Історія) –

   Історично: вільна, незакріпачена людина на Запорізькій Січі, яка не входила до козацького товариства (не реєстровий козак) і наймалася на роботу.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Жаль візьме дитину, візьме і бурлаку!
  Його бандура, схоче він, завиє,
  Його бандура й вороном закряче,
  Мов та дитина, жалібно плаче…
  — Кузьма Скрябін