бурла

[burlɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (заст.) Бурлак, найманий робітник на судноплавних річках, який тягнув судно бичами або на себе.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про сильного, міцно збудованого чоловіка, часто простого, невибагливого у побуті.

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., розм., зневажл.) Про неотесану, грубу або некультурну людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурла, р. бурли, д. бурлі, з. бурлу, о. бурлою, м. бурлі, к. бурла

Більше записів