буркітливість

[burkitlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість за значенням прикметника “буркітливий”; схильність до буркотіння, невдоволеного, дражливого базікання або нарікання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буркітливість, р. буркітливості, д. буркітливості, з. буркітливість, о. буркітливістю, м. буркітливості, к. буркітливосте

Більше записів