буркіт

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (рідко, діал.) Глухий, невиразний шум, гуркіт, дзюрчання (наприклад, води).

Приклади вживання

Приклад 1:
— перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув у шаблі держак; Потоцький стукнув об стіл келихом, аж многоцінна рідь розлилася; один тільки Лянцкоронський усміхнувся самовтішно і згорда. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |