буркування

[burkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “буркувати”; вираження невдоволення, нарікання, скарги, часто у формі невиразного бурмотіння.

  2. (Техніка) –

    (у техніці) Небажане коливання, тремтіння, вібрація робочого механізму (наприклад, двигуна) під час його роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буркування, р. буркування, д. буркуванню, з. буркування, о. буркуванням, м. буркуванні, к. буркування

Більше записів