1. Дія за значенням дієслова “буркувати”; вираження невдоволення, нарікання, скарги, часто у формі невиразного бурмотіння.
2. (у техніці) Небажане коливання, тремтіння, вібрація робочого механізму (наприклад, двигуна) під час його роботи.
буркування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |