drevosliv.com

Словник Української

буркун

Буква

1. Трав’яниста кормова рослина родини бобових з трійчастими листками та білими, рожевими або пурпуровими квітками, що вирощується на зелений корм, сіно та для удобрення ґрунту; конюшина (Melilotus).

2. Народна назва кількох видів рослин родини бобових, зокрема конюшини лучної (Trifolium pratense) та гички (Vicia cracca).

3. Заст. або діал. Місце, заросле такою травою; буркунник.

Приклади:

Приклад 1:
Я тілько й радувавсь, що от же, — кажу, — старий буркун побачить, що й наш брат, запорожець, не зовсім ледащо а ти в мене й послідню радість однімаєш! — Невже оце, щоб тілько оправдати Запорожжє перед Шрамом?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 2:
Сiно таке слизьке, гладеньке, так гарно пахне, що кортить застромити всередину руку, зворушити мертве стебло i пустити з неволi придушений там дух материнки, горошку та буркун-зілля. Гострий колючий смiшок ворушиться у грудях у Хоми, пiдступає пiд горло.
— Самчук Улас, “Марія”

More posts