буркотіння

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Дія за значенням дієслова “буркотіти” — невиразне, глухе говоріння крізь зуби, часто з вираженням незадоволення, дражніння або невдоволення.

2. (Фізика) –

   Низькі, глухі, невиразні звуки, що нагадують неголосне говоріння; гуркіт, дзижчання (наприклад, буркотіння в животі, буркотіння двигуна).

3. (Лінгвістика) –

   Переносно: тривале, одноманітне й невдоволене висловлювання скарг, нарікань, воркотіння.

Правопис та відмінювання