буркотуха

[burkotuxɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Рідкісна назва невеликої річки або струмка, що буркотить, шумно тече серед каміння або через перепони.

  2. (Лінгвістика) –

    У народній творчості та діалектах — образна назва живої, балакучої або буркотливої жінки, дівчини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буркотуха, р. буркотухи, д. буркотусі, з. буркотуху, о. буркотухою, м. буркотусі, к. буркотухо

Більше записів