Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “буркотливий”; схильність до невдоволеного, дражливого бурчання, нарікання; воркотливість.
- (Зоологія) –
Рідкісне, заст. Властивість за значенням прикметника “буркотливий”; здатність видавати глухі, переривчасті звуки (про тварин, явища природи тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. буркотливість, р. буркотливості, д. буркотливості, з. буркотливість, о. буркотливістю, м. буркотливості, к. буркотливосте