1. У середньовічній Німеччині та Центральній Європі — спеціальний статус миру та захисту, що надавався певній території (наприклад, місту, замку, монастирю або ринковій площі) на обмежений час (часто під час релігійних свят, ярмарків або судових засідань), що супроводжувався забороною будь-яких актів насильства, ворожнечі та самоправства під загрозою суворого покарання.
2. У переносному значенні — стан миру, безпеки та захисту від конфліктів і переслідувань; укриття, притулок.