бурдюг

[burdjuɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Міх, бурдюк — шкіряний мішок для зберігання та перевезення рідин (вина, олії, кумису тощо), виготовлений з цільної шкури тварини.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про товсту, незграбну, мляву людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурдюг, р. бурдюга, д. бурдюгові, з. бурдюг, о. бурдюгом, м. бурдюгові, к. бурдюгу

Більше записів