бурдюк

[burdjuk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Міх для зберігання та перевезення рідин (вина, води, олії тощо), виготовлений зі шкіри тварини (кози, вівці, бика), з якої знято цілу шкуру та зашито отвори від шиї та кінцівок.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про товсту, незграбну, мішкувату людину (зазвичай про жінку).

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Про великий, незграбний одяг або взуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурдюк, р. бурдюка, д. бурдюкові, з. бурдюк, о. бурдюком, м. бурдюкові, к. бурдюку

Більше записів