Значення
- (Мистецтво) –
Музичний термін: низький, постійний басовий тон, що звучить протягом усього твору або його частини, створюючи гармонійну основу; характерний для народних інструментів (наприклад, для колісної ліри, волинки) та середньовічної музики.
- (Зоологія) –
Технічний термін у бджільництві: великий рій бджіл зі старою маткою, що вилітає з вулика першим; первак.
- (Лінгвістика) –
Застаріле або діалектне: важка, похмура дума, журба; також — дзвінкий гул, гудіння, дзенькіт (наприклад, від дзвонів, комах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бурдон, р. бурдона, д. бурдонові, з. бурдон, о. бурдоном, м. бурдоні, к. бурдоне