1. Музичний термін: низький, постійний басовий тон, що звучить протягом усього твору або його частини, створюючи гармонійну основу; характерний для народних інструментів (наприклад, для колісної ліри, волинки) та середньовічної музики.
2. Технічний термін у бджільництві: великий рій бджіл зі старою маткою, що вилітає з вулика першим; первак.
3. Застаріле або діалектне: важка, похмура дума, журба; також — дзвінкий гул, гудіння, дзенькіт (наприклад, від дзвонів, комах).