бурчало

[burt͡ʃɑlo] Дієслово

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що походить від дієслова “бурчати” і може вказувати на характер або поведінку предка-носителя.

  2. (Лінгвістика) –

    У місцевих говірках — назва різних предметів, які видають гуркітливий або дзижчачий звук, зокрема дитяча іграшка-бриндзик (буркотун) або жук-дзюрчалка.

  3. (Література) –

    У фольклорі та казках — ім’я або прізвисько персонажа, зазвичай сварливого, буркотливого або невдоволеного (наприклад, старий Бурчало).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я бурчу, ти бурчиш, він бурчить, ми бурчимо, ви бурчите, вони бурчать

Більше записів