Значення
- (Історія) –
Множина від слова “бунт” — масові відкриті виступи, повстання проти законної влади або встановленого порядку, що характеризуються заворушеннями, непокорою та часто супроводжуються насильством.
- (Історія) –
(у спеціальному, історичному вжитку) Назва низки селянсько-козацьких повстань на українських землях у XVI–XVIII століттях проти соціального, національного та релігійного гноблення (наприклад, Бунт Острянина, Бунт Пушкаря, Коліївщина).
- (Психологія) –
(переносне значення) Сильні вияви протесту, обурення, непокори; бурхливі емоційні вибухи (про почуття, думки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бунти, р. бунтів, д. бунтам, з. бунти, о. бунтами, м. бунтах, к. бунти