Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “бунтівливий”; схильність до бунту, опору, непокори; повсталий, революційний характер.
- (Література) –
Переносно: неспокійний, бурхливий характер (про явища природи, почуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бунтівливість, р. бунтівливості, д. бунтівливості, з. бунтівливість, о. бунтівливістю, м. бунтівливості, к. бунтівливосте