бунтівниця

Жінка або дівчина, яка бере участь у бунті, повстанні, відкритому виступі проти встановленої влади, соціального ладу або існуючих порядків; повстанка.

Переносно: жінка, яка активно не підкоряється загальноприйнятим нормам, правилам або авторитетам, виявляє непокору, дух протесту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |