бунтівничість

Значення

1. (Психологія) –

   Властивість або якість особистості, що полягає в схильності до бунту, опору, протесту проти встановлених порядків, влади, авторитетів або суспільних норм; непокора, повстанський дух.

2. (Соціологія) –

   Стан суспільства, колективу або історичного періоду, що характеризується поширенням настроїв непокори, готовності до масових виступів проти існуючої влади або системи.

3. (Мистецтво) –

   У переносному значенні — активна, незгодна позиція, вираження радикальної несхвальності щодо будь-яких усталених правил, традицій або поглядів (наприклад, у мистецтві, науці, моді).

Правопис та відмінювання