бунчужний

Значення

1. (Історія) –

   У Гетьманській Україні XVII–XVIII століть — військова посада, бунчужний був охоронцем гетьманського бунчука (символу влади), а також одним з найближчих військових радників гетьмана; зазвичай цю посаду обіймали представники старшинської верхівки.

2. (Історія) –

   У Запорозькій Січі — військовий чин, особа, відповідальна за охорону та збереження кошового бунчука (прапора) під час походів.

3. (Література) –

   У переносному значенні — вірний прибічник, невідступний супутник керівника або ідеї (використовується рідко, переважно в літературній мові).

Правопис та відмінювання