бунтарка

[buntɑrkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Жінка або дівчина, яка бере активну участь у бунті, повстанні, відкритому збройному виступі проти влади або існуючого ладу.

  2. (Соціологія) –

    Жінка, яка відкрито виступає проти загальноприйнятих норм, правил, авторитетів або суспільних устоїв; жінка-нонконформістка, що протестує проти несправедливості або обмежень.

  3. (Соціологія) –

    (Переносно) Жінка з бунтарським, незалежним характером, яка прагне свободи та не підкоряється нав’язаним стандартам у поведінці, творчості, способі життя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бунтарка, р. бунтарки, д. бунтарці, з. бунтарку, о. бунтаркою, м. бунтарці, к. бунтарко

Більше записів