бунька

1. (діал.) Невеликий мішок, торбинка, сумка, зазвичай з грубої тканини або шкіри, що використовується для зберігання та перенесення дрібних речей, тютюну, крейди тощо.

2. (діал.) Міра сипких тіл (наприклад, зерна), що приблизно відповідає обсягу такого мішка.

3. (діал., переносно) Повна, набита така торбинка як символ певної кількості чогось.

Приклади вживання слова:

бунька

Відсутні