Значення
- (Історія) –
(істор.) Нащадок бунчукового товариша — представника козацької старшини в Гетьманщині, який мав право на носіння бунчука (символу влади).
- (Історія) –
(істор., перен.) Представник козацької аристократичної родини, що походив від бунчукових товаришів; належав до вищого прошарку козацької старшини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бунчуковенко, р. бунчуковенко, д. бунчуковенко, з. бунчуковенко, о. бунчуковенко, м. бунчуковенко, к. бунчуковенко