бульбоцибулина

1. Підземний потовщений пагін деяких рослин (наприклад, гладіолуса, крокуса), що є органом вегетативного розмноження та містить запас поживних речовин; морфологічно поєднує ознаки бульби та цибулини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |