бульбоутворення

[bulʲboutʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Біологічний процес формування бульб — потовщених ділянок коренів, стебел або листків у рослин, що слугують для зберігання поживних речовин та вегетативного розмноження (наприклад, у картоплі, цибулі).

  2. (Медицина) –

    У медицині — патологічне або нормальне утворення потовщень, бульбоподібних структур у тканинах організму (наприклад, в аорті, на кінцевих відділах нервових волокон).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бульбоутворення, р. бульбоутворення, д. бульбоутворенню, з. бульбоутворення, о. бульбоутворенням, м. бульбоутворенні, к. бульбоутворення

Більше записів