бульбочка

1. Зменшувально-пестливе від “бульба”: невелика бульба, картоплина.

2. Розм. Невелике потовщення, округле або овальне утворення на коренях, стеблах або листках деяких рослин, що служить для накопичення поживних речовин або вегетативного розмноження (наприклад, у бульбокореневих півоній, гладіолусів).

3. Розм. Невелика округла або овальна частина, деталь чогось; кулька, головка (наприклад, бульбочка на кінці шнура).

4. Анат. Розм. Невелике кулясте потовщення, частина деякого органу (наприклад, бульбочка яремної вени).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |