1. У ботаніці: потовщена, м’ясиста підземна частина стебла деяких рослин (наприклад, бульбоцибулини), що слугує для накопичення поживних речовин та вегетативного розмноження.
2. У техніці та побуті: невелика порожниста металева або скляна кулька, частина приладу (наприклад, рівня, гіпсометричного термометра), що містить рідину (спирт, ртуть) або повітря і призначена для візуальної індикації (визначення рівня, температури).
3. У розмовній мові: пухирець, невелика округла випуклість, що утворюється на поверхні рідини, матеріалу або на шкірі (наприклад, від опіку).