буки

1. Назва другої літери старої слов’янської та української кириличних абеток, що позначала губно-губний приголосний звук [б]; у сучасному українському алфавіті їй відповідає літера “Б”.

2. (заст., мн.) Назва старовинної гри, схожої на лото або жереб, де використовувалися дерев’яні бруски з нанесеними літерами, а також самі ці бруски.

Приклади:

Приклад 1:
Розкрию таємницю: червоне сонце продають на ярмарку в Горлицях 20 січня 1935 Друга глава Бики й буки Потік рослин клекоче над землею. Лісу лави мов мрячні мури. — Невідомий автор